Основна проблема, з якою стикаються практично всі батьки - адаптація дитини в садочку. Багато хто не знає, як правильно себе вести, щоб цей процес пройшов безболісно. Чи варто приводити дитину в садок на півдня? Як правильно прощатися? Коли найкраще почати відвідувати заклад?
Кожна дитина по-своєму реагує на дитячий садок. Хтось переживає спокійно, хтось - емоційно (влаштовує істерики, не їсть, не спить та інше), а хтось тривоги не показує (зовні дитина спокійна, але у нього немає апетиту, не проситься на горщик). Дитячий садок - це перший стрес для дитини:мама завжди була поруч, а тепер потрібно звикати до самостійного життя.
Привчати до дитячого садка треба правильно. Спочатку потрібно приходити туди з малюком на пару годин і залишатися з ним разом. Через кілька днів пояснити, що мама залишить його з дітками і вихователями, а потім забере перед сном. Через тиждень-два дитини можна буде залишати вже на весь день. Ніколи не можна обманювати: якщо пообіцяли, що заберете в конкретний час, - обов'язково заберіть. Між дітьми і батьками має бути повна довіра.
Важливо правильно прощатися: не тікати, поки він відвернувся, а поцілувати, помахати «до побачення» і сказати, коли прийдете за ним. Не потрібно реагувати на сльози і крики, як правило, це всього лише спосіб маніпуляції. Після того, як мама піде,малюк заспокоїться і буде гратися з дітками.
Привчати дитину відпускати маму на роботу потрібно заздалегідь: нехай він допоможе зібратися(принесе сумочку, парасольку, закриє двері ...). Якщо він дуже прив'язаний до мами і постійно влаштовує істерики, варто спробувати, щоб в сад його приводив тато, бабуся або інший член сім'ї.
Нехай малюк візьме з собою улюблену іграшку. Вона буде нагадувати будинок, маму.
Потрібно навчити ділитися своїми речами. Якщо дитина не хоче давати іншим діткам свою іграшку,нехай краще не бере її з собою, а візьме ту, що не шкода.
Привчати дитину до дитячого садка найкраще влітку, поки тепло. Перші дні діти можуть не проситися на горщик, тому будуть мокрими. Це нормально. Якщо ж цей період затягується,швидше за все, дитина переживає стрес всередині.
Батьки повинні бути спокійні зовні і внутрішньо. Тоді малюк буде розуміти, що дитячий садок - це нормально, нічого поганого там немає. Не треба обговорювати при дитині можливі ускладнення, але і ідеалістичні картини теж малювати не варто. Потрібна позиція усвідомленої необхідності.
Найголовніше -правильне розуміння батьками своєї ролі в житті дитини. Діти - самостійні особистості, просто ще маленькі. Вони можуть прекрасно справлятися самі. Всі страхи батьків в основному надумані.
Нехай дитячий садок через роки стане приємним спогадом і для малюка, і для батьків
Немає коментарів:
Дописати коментар