Поради батькам " До театру з малюком"

                                 

  Все одно, який спектакль стане для малюка першим у житті, головне — він має бути талановитим, цікавим та зрозумілим дитині. 

     Духовне виховання дитини так само важливе, як і фізичне. Театр це цілий світ, відкривши який, ви культурно збагачуєте малюка. Якщо дитині з першого разу сподобається в театрі, є надія, що вона виросте справжнім театралом, відкриє для себе світ мистецтва, який дарує стільки радості! Якщо ж не сподобається — негативний осад залишиться надовго, можливо, на все життя. Тому так важливо не схибити з вибором першої вистави. 

     КОЛИ ПОЧИНАТИ?

     Вашій дитині три-чотири роки? Тоді варто пояснити, що, власне, відбуватиметься у театрі, на сцені: „Артисти зображатимуть когось. Ну, а твоє завдання – уважно дивитися, слухати”. Інакше вийде, як у однієї мами, яка привела чотирирічну доньку на спектакль. Задоволена культпоходом, веде її назад, а дочка запитує: „Коли в театр-то підемо?” Приголомшена мама розводить руками: „Та щойно були на спектаклі „Гусі-лебеді!”. „Гусей-лебедів бачила, — погоджується мала. — Але ж хіба це був театр? 

     ЧИТАЄМО АФІШУ

     Уважно читайте афіші. Якщо вікових рекомендацій на них немає, насторожіться! Вистави для найменших мають бути неквапливі, доброзичливі, розраховані на камерність. Якщо сфальшивиш, не зумієш зацікавити, захопити — діти миттєво відвернуть увагу, займуться своїми справами і більше на сцену не глянути. Варто занепокоїтися, якщо на спектакль разом із дітьми не пускають батьків. Це не правильно. 

     ГОТУЄМОСЬ ЗАЗДАЛЕГІДЬ

   Перетворіть приготування на театр на святковий ритуал. Не кричіть на бігу: „Швидше натягуй колготки, запізнюємося!”, а заздалегідь разом із дитиною виберіть гарне вбрання. У театрі не зайвим буде сказати: Бачиш, як на тебе дивляться. ти такий гарний, та інші одягнуті урочисто”. Такі моменти залишаються в пам'яті і потім багато що визначають — і щодо театру, і не тільки. Не забудьте повідомити дітям важливий приємний секрет: у театрі під час вистави можна голосно реготати, щиро плескати в долоні, допомагати порадам персонажам заплутаним, які потребують допомоги, заважати „поганим”. Навіть не можна, а треба. Кому ж не сподобається така чудова перспектива?