Домашній театр

Маленькому акторові потрібен його маленький театр. Свої правила, глядачі і аплодисменти. Створення декорацій і підготовка костюмів - заняття не менш азартне, ніж сама гра.

Граючи за власними правилами (можливість, якою він поки позбавлений в житті), малюк набуває впевненості в собі, адже це його єдиний спосіб самоствердитися. До того ж "маска" може допомогти йому позбавитися від скутості (хоча б на час гри).     Спробуйте захопити  дитину придумуванням власного сюжету. Нехай він відчує себе не лише актором, але і режисером. До речі, створення декорацій і підготовка костюмів - заняття не менш азартне, ніж сама гра. Заохочуйте будь-яку ініціативу з боку вашого малюка, йому дуже сподобається покладена на те відповідальність. І це навчить його винахідливості, яка знадобиться йому в житті. Хоча скоро бажання дитини імітувати поширюється за межі рідної квартири. У поле його зору з'являється багато нових цікавих постатей, значення яких ще не зрозуміло, але окремі штрихи поведінки вже схоплені. Ближче до чотирьох років дитина починає імітувати тих, кого він бачить у дворі і в поліклініці, куди його веде мама; в дитячому садку і на дачі, де він проводить літо. Він ще не знає так багато! Тому намагається програти незнайомі ролі, спробувати їх як би зсередини, дією. Це допомагає йому освоїтися і відчути себе впевнено. Він сам вибирає собі характер поведінки і сам впливає на хід подій. Він може бути тим, ким тільки захоче, і ця гра йому надзвичайно подобається! Так у його колекції з'являється сувора, але справедлива вихователька і доктор, який просить сказати "а-а-а" і прикладає вухо до трубочці. Експерименти зазвичай проводяться на іграшках. Малятко буде старанно умовляти ляльку  бути розумницею і з'їсти кашку, тому що це корисно. Пізніше з'являються міліціонери, пожежники, продавці, двірники і багато, багато інших персонажів з реального світу, які поповнять маленький театр маленького актора. Але чим старше дитина, тим наполегливіше прокидається його  фантазія та вимагає нових образів. Йому вже не вистачає навколишнього. Він все більше захоплений телевізійними казками, мультфільмами і книгами, які повні найдивовижніших пригод. Хіба можна упустити можливість час від часу перетворюватися в принцес і принців, в добрих і злих чарівників, в героїв і розбійників?

Таємниця цих чудових метаморфоз полягає в готовності дитини приймати будь-які умови гри. Погано представляючи реальність, він, по суті, може обходитися мінімумом. Але саме тепер йому відкриваються можливості для справжньої творчості. І ось тут-то дорослі можуть виявитися дуже до речі. Адже навіть грати потрібно ще навчитися!